Іван Богданович Войцехович و 1729 ? 1730 - جرد الجدول
From Rodovid AR
الخدمة العسكريّة: 1705 - 1712, [[військовий товариш|знатний військовий товариш]]
الخدمة العسكريّة: 1712 - 1729, Городня, Чернігівський полк, [[сотник]] Городницький
الوفاة: 1729 ? 1730
2
21/2 <1> ♂ Петро Іванович Войцехович [Войцеховичі]الزواج: <1> ♀ Марія Данилівна Тарновська (Войцехович, Кондзеровська) [Тарновські] م 1735?
الزواج: <2> ♀ Ганна Іванівна Чарниш (Войцехович) [Чарниші] م 1719? و 1745
الخدمة العسكريّة: 1731 - 1732, войсковий канцелярист Головної Військової Канцелярії
الخدمة العسكريّة: 17 نوفمبر 1732 - 1786, бунчуковий товариш Чернігівського полку
الخدمة العسكريّة: 1742, сотник Городницький Чернігівського полку
الزواج: <3> ♀ Ганна Федорівна Чуйкевич (Войцехович) [Чуйкевичі] م 1728 و < 1786, 2-га дружина
الوفاة: 1786 ? 1799
3
101/3 <2+1> ♀ Евдокия Петровна Войцехович (Тарнавская) [Войцеховичі]الوصف: вышла замуж за родного дядю
الزواج: <5> ♂ Петро Данилович Тарновський [Тарновські]
caste: дочь бунчукового товарища
الزواج: <7> ♂ Иван Иванович Сахновский [Сахновские]
الخدمة العسكريّة: 1781 - 1782, Черниговский полковой писарь
الخدمة العسكريّة: 5 يوليو 1782 - 10 أغسطس 1783, бунчуковый товарищ
الزواج: <8> ♀ Праскева Якимівна Сулима (Войцехович) [Сулими] م 1777 و 1817
العمل: 1803, действительный статский советник
العمل: 1817 - 1819, Пензенский гражданский губернатор
الوفاة: 6 October 1821, с. Волокитины Кустичи, Стародубский уезд, Черниговская губерния
الخدمة العسكريّة: 1786, аудитор военной службы
الوفاة: < 1799
الخدمة العسكريّة: військовий канцелярист
الوفاة: < 1786
الوفاة: < 1786
4
161/4 <9+6> ♀ Анастасия Ивановна Товстолес (Лисенко) [Товстолесы] 152/4 <9+6> ♀ Мария Ивановна Товстолес (Сахновская) [Товстолесы]الزواج: <10> ♂ Степан Иванович Сахновский [Сахновские] م 1736?
fact 1: 1798, брак
العمل: 1819, [[губернский секретарь]]
العمل: Управдяющий Ярославскою Палатою Гос. имуществ с 3 апреля 1839 года до 19 октября и вновь с 23 марта 1842 года
أخرى: Управдяющий Астраханскою Палатою Гос. имуществ и попечитель Калмыцкого народа с 19 октября 1839 года до 23 марта 1842 года
أخرى: Статский советник с 1843 года
أخرى: Действительный статский советник
الزواج: <11> ♀ Варвара Олександрівна Багратіон (Войцехович) [Багратіон-Мухранські (Царська Родина)]
الوفاة: 1872
الوفاة: 1881, Ревель
5
231/5 <16+9> ♂ Василий Иванович Лисенко [Лисенко]الخدمة العسكريّة: сотник Кисилёвский(1744-1760), после полковой хорунжий
الزواج: <13> ♀ Мария Васильевна [?] م 1720?
الوفاة: 4 يوليو 1857, Київ
Рід І. Стороженка та М. Хмельницької розрісся у наступних століттях багатим потомством достойників і патріотів своєї нації. Особливо відомими були Андрій Стороженко (1790–1857, псевдонім “Царинний”) – герой війни 1812 р., колекціонер, письменник, етнограф, автор “Історії Полуденної Росії” і однієї з перших українських опереток “Запорізька Січ” 2, який зберіг неоціненний скарб – “Реєстр війська Запорозького 1649 р.”.
السكن: житель Мены
الزواج: <14> ♀ Параскева Федоровна Гудович (Сахновская) [Гудовичи]
العمل: 1832, чиновник - коллежский асессор
الخدمة العسكريّة: офицер Кавалергардского полка
الخدمة العسكريّة: есаул Войска Донского
الممتلكات العقارات: помещик близ села Сулимовки, 1694 десятин земли в Переяславском и Пирятинском уездах
الممتلكات العقارات: в Курском уезде и Тимском при деревне Никольской 221 десятин земли
الزواج: <16> ♀ Ірина Павлівна [?]
الوفاة: > 1908
6
281/6 <23+13> ♂ Иван Васильевич Лисенко [Лисенко]الخدمة العسكريّة: войсковой товарищ(1779-1784)
العمل: дворянский заседатель Сосницкого Нижнего Земского Суда(1783-1784)
الممتلكات العقارات: помещик в Мене и Дягове
الزواج: <18> ♀ Парасковья Фоминична Грановская (Лысенко) [Грановські]
الميلاد: 11 يونيو 1856, Прилуки, Полтавская губерния, Российская империя
الزواج: <19> ♀ София Евфимовна Крюковская (Белецкая-Носенко) [Крюковские]
الزواج: <20> ♀ Анна Петровна Шкляревич (Билецкая-Носенко) [Шкляревичи]
Народився 16 (27 серпня) 1774 у місті Прилуках на Полтавщині в дворянській сім'ї, що походила з давнього козацько-старшинського роду. Далекий предок його Іван Hoc брав участь у Визвольній війні під керівництвом Б. Хмельницького, у боротьбі зі шведами. Друга дружина І. Носа походила з роду Білецьких, і нащадків їх названо Білецькі-Носенки. Дід його Георгій був прилуцьким сотником. Батько лексикографа Павло загинув у війні з турками. За родинною традицією Павла Павловича також готували до військової служби. П'ятирічним хлопчиком (у 1779 році) його було віддано в петербурзький Шляхетний сухопутний кадетський корпус. Через 14 років він блискуче закінчив курс навчання і 1793 року в чині поручика був направлений у Катеринославський єгерський корпус. Восени 1798 року пішов у відставку й повернувся додому в Прилуки. Жив переважно в своєму маєтку в селі Лапинцях біля Прилук, а певний час і в маєтку своєї дружини в містечку Хмелові Роменського повіту. У 1801 році був обраний підсудком у Прилуцький повітовий земський суд. Поруч з цим у селі Замості в маєтку І. Величка навчав групу дворянських дітей. Викладав він найрізноманітніші науки, зокрема російську, французьку, німецьку мови, поезію, риторику й естетику, географію, природознавство, математику, геометрію та ін. З 1807 по 1809 роки Павло Білецький-Носенко був помічником попечителя у Прилуцькій лікарні. У 1810 році став штатним наглядачем училищ Прилуцького повіту, а з 1812 року — почесним наглядачем. Всю свою штатну платню він жертвував на користь училища, і був ним протягом 37 років.
Помер 11 (23 червня) 1856 року. Похований у селі Лапинцях.caste: потомственная дворянка и дочь коллежского асессора
الزواج: <22> ♂ Григорий Петрович Самойлович [Самойловичи] م 28 ابريل 1814
fact 1: 19 October 1847, с.Купчичи, Сосницкий уезд, Черниговская губерния, брак
الوفاة: 1906
Поряд із Озерянами – Мармизівка, де було родове гніздо Прилуцького полковника Івана Стороженка й де мав свою садибу його нащадок Микола Ілліч Стороженко (1836-1906) – видатний історик літератури, професор кафедри історії загальної літератури Московського університету, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (з 1899). М. Стороженко належав до культурно-історичної школи в літературознавстві, знаний дослідник історії західноєвропейської літератури, зокрема творчості Сервантеса, Гете, Шекспіра. Він також автор глибоких розвідок з історії України та праць про життя й творчість Т. Шевченка на основі власних архівних знахідок. Багато допомагав родичам Шевченка. Про Миколу Ілліча в земляків лишилася добра пам’ять як про справедливу, мудру людину. Він збудував у Мармизівці школу з квартирою для вчителя й виділив десятину землі. Від Стороженкової садиби з 38-кімнатним будинком і старовинним дубовим парком не лишилося й сліду.
Відомим був і Микола Ілліч Стороженко (1836–1906) – історик літератури, професор Московського університету та голова Російського Шекспірівського товариства, а водночас – автор праць про Т. Шевченка та з історії України.
Історик літератури, д-р історії заг. літератури (1878), екстраординарний (1879) і ординарний (1884) професор Московського університету, чл.-кор. Петерб. АН (1899), дійсний статський радник (1898), бібліотекар Московського і Рум’янцевського музеїв (1893—1902), автор праць із шекспірознавства ("Опыты изучения Шекспира", М., 1902), історії західноєвроп. літератури ("Из области литературы", М., 1902; "Нариси історії західноєвропейської літератури до кінця 18 ст.", під редакцією І.Франка, Львів, 1905), шевченкознавства ("Первые четыре года ссылки Шевченко" та "Новые материалы для биографии Шевченко", у ж. "Киевская старина", 1888 і 1898)
7
451/7 <28+18> ♂ Дмитрий Иванович Лысенко [Лысенко]العمل: чиновник - губернский секретарь
السكن: с.Дягова
الزواج: <23> ♀ Анна Георгиевна Домонтович (Лысенко) [Домонтовичи]
الوفاة: < 1830
الزواج: <26> ♀ Ульяна Андреевна Минич (Белецкая-Носенко) [Миничи] م 26 October 1833
الزواج: <27> ♀ Мария Патрикеевна Ильяшенко (Стороженко) [Ильяшенки] م 1873
الوفاة: 1942
(псевд. — М.Кручаненко; 11.06(29.05).1862 — імовірно, 1942) — історик, педагог, культурно-громад. та земський діяч. Брат А.Стороженка. Н. в с. Велика Круча (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.). Походив із дворянської родини відомого козацько-старшинського роду Стороженків. Початкову освіту здобув у 2-й Київ. г-зії (1881), вищу — на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту (1885). Приват-доцент Петерб. ун-ту (1888). Від 1889 — інспектор нар. уч-щ Чернігівської, від 1892 — Київської губерній. Директор 4-ї (1895—1909) та 1-ї (1909—19) Київських г-зій. Як історик формувався в інтелектуальному та культ. річищі Київ. документальної школи В.Антоновича. Мав широку мережу знайомств в укр. наук. та громад. колах кінця 19 — поч. 20 ст., зокрема з В.Горленком, П.Кулішем, О.Лазаревським, О.Левицьким, В.Модзалевським та ін. Належав до діячів малорос. дворянства консервативної орієнтації, які започаткували низку наук., культ., освіт. та громад. проектів. На поч. 20 ст. у зв’язку з політизацією укр. громадівського руху та обставинами приватного життя еволюціонував у бік рос. націоналізму, зокрема співпрацював з "Клубом русских националистов города Киева" (див. Киевский клуб прогрессивных русских националистов) та газ. "Киевлянин". За доби Української революції 1917—1921 С. повернувся до українства, співпрацював з УАН. За часів Директорії Української Народної Республіки С. був ув’язнений як неблагонадійний елемент (грудень 1918 — лютий 1919). У листопаді 1919 емігрував. Від квітня 1922 проживав у м. Біла Церква (Югославія), де працював інспектором, згодом — викладачем у Маріїнському Донському ін-ті. Автор праць з укр. історії 17—18 ст. та історії укр. к-ри 19 — поч. 20 ст., зокрема розвідок про В.Горленка, П.Куліша, О.Левицького, М.В.Лисенка та ін. Разом із братом Андрієм С. видав серію документів і матеріалів з родинного архіву ("Стороженки: Фамильный архив", т. 1—4, 6—8, К., 1902—10). Фінансував видання 4-х томів "Малороссийского родословника" В.Модзалевського. Залишив спогади, в яких висвітлюється громад., суспільно-політ. та культ. життя підрос. України кінця 19 — поч. 20 ст.
8
461/8 <33+24> ♂ Федор Петрович Забела [Забелы]الوفاة: 1893
