Андрей Яковлевич Царинный Стороженко م 8 مارس 1791 و 4 يوليو 1857 - جرد الجدول

From Rodovid AR

الشّخص:261069

Generation of a large tree takes a lot of resources of our web server. Anonymous users can only see 7 generations of ancestors and 7 - of descendants on the full tree to decrease server loading by search engines. If you wish to see a full tree without registration, add text ?showfulltree=yes directly to the end of URL of this page. Please, don't use direct link to a full tree anywhere else.

1_1/1 <?+?> ♂ Андрей Яковлевич Царинный Стороженко [Стороженко]

الميلاد: 8 مارس 1791
الوفاة: 4 يوليو 1857, Київ

Сенатор і Головний директор урядової комісії внутрішніх і духовних справ Царства Польського.

http://www.anthropos.org.ua/jspui/bitstream/123456789/1071/3/212-229_Kuzyk.pdf

Рід І. Стороженка та М. Хмельницької розрісся у наступних століттях багатим потомством достойників і патріотів своєї нації. Особливо відомими були Андрій Стороженко (1790–1857, псевдонім “Царинний”) – герой війни 1812 р., колекціонер, письменник, етнограф, автор “Історії Полуденної Росії” і однієї з перших українських опереток “Запорізька Січ” 2, який зберіг неоціненний скарб – “Реєстр війська Запорозького 1649 р.”.

http://www.composersukraine.org/index.php?id=2338

2

2_1/2 <1> ♂ Владимир Андреевич Стороженко [Стороженко]

3

3_1/3 <2> ♂ Андрей Владимирович Стороженко [Стороженко]

الميلاد: 12 أغسطس 1857, Российская империя
الزواج: <1> ♀ Мария Патрикеевна Ильяшенко (Стороженко) [Ильяшенки] م 1873

* http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npkpnu/Ist/2009_19/19.10%20Kopylow.htm

4_2/3 <2> ♂ Николай Владимирович Стороженко [Стороженко]

الميلاد: 1862
الوفاة: 1942

історик і педагог, родом з Пирятинщини. Вихованець Київського Університету і учень В.Антоновича.

(псевд. — М.Кручаненко; 11.06(29.05).1862 — імовірно, 1942) — історик, педагог, культурно-громад. та земський діяч. Брат А.Стороженка. Н. в с. Велика Круча (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.). Походив із дворянської родини відомого козацько-старшинського роду Стороженків. Початкову освіту здобув у 2-й Київ. г-зії (1881), вищу — на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту (1885). Приват-доцент Петерб. ун-ту (1888). Від 1889 — інспектор нар. уч-щ Чернігівської, від 1892 — Київської губерній. Директор 4-ї (1895—1909) та 1-ї (1909—19) Київських г-зій. Як історик формувався в інтелектуальному та культ. річищі Київ. документальної школи В.Антоновича. Мав широку мережу знайомств в укр. наук. та громад. колах кінця 19 — поч. 20 ст., зокрема з В.Горленком, П.Кулішем, О.Лазаревським, О.Левицьким, В.Модзалевським та ін. Належав до діячів малорос. дворянства консервативної орієнтації, які започаткували низку наук., культ., освіт. та громад. проектів. На поч. 20 ст. у зв’язку з політизацією укр. громадівського руху та обставинами приватного життя еволюціонував у бік рос. націоналізму, зокрема співпрацював з "Клубом русских националистов города Киева" (див. Киевский клуб прогрессивных русских националистов) та газ. "Киевлянин". За доби Української революції 1917—1921 С. повернувся до українства, співпрацював з УАН. За часів Директорії Української Народної Республіки С. був ув’язнений як неблагонадійний елемент (грудень 1918 — лютий 1919). У листопаді 1919 емігрував. Від квітня 1922 проживав у м. Біла Церква (Югославія), де працював інспектором, згодом — викладачем у Маріїнському Донському ін-ті. Автор праць з укр. історії 17—18 ст. та історії укр. к-ри 19 — поч. 20 ст., зокрема розвідок про В.Горленка, П.Куліша, О.Левицького, М.В.Лисенка та ін. Разом із братом Андрієм С. видав серію документів і матеріалів з родинного архіву ("Стороженки: Фамильный архив", т. 1—4, 6—8, К., 1902—10). Фінансував видання 4-х томів "Малороссийского родословника" В.Модзалевського. Залишив спогади, в яких висвітлюється громад., суспільно-політ. та культ. життя підрос. України кінця 19 — поч. 20 ст.