Анна Ивановна Врангель (Корф) - جرد الجدول
From Rodovid AR
2
31/2 <1+1> ♂ Иосиф Иванович Корф [Корфы]اللقب المميّز: барон
الخدمة العسكريّة: 1820, Подполковник в отставке
اللقب المميّز: барон
الوفاة: 1829
اللقب المميّز: баронесса
الوفاة: 1875
اللقب المميّز: баронесса
الوفاة: 1868
اللقب المميّز: барон
الزواج: <2> ♀ Маріанна Йосипівна Красовська (Корф) [Красовські] م 1808 و 1866
الخدمة العسكريّة: 1851, Генерал от артиллерии
الوفاة: 10 October 1869, мыза Сельцо, Петергофский уезд, Gouvernement Sankt Petersburg
الخدمة العسكريّة: Генерал-лейтенант
أخرى: Командир 1-й кавалерийской дивизии
اللقب المميّز: барон
الوفاة: 1855
اللقب المميّز: барон
الوفاة: 1858
اللقب المميّز: барон
الوفاة: 1822
العمل: Волынский и Подольский вице-губернатор
اللقب المميّز: барон
الوفاة: 1880
اللقب المميّز: баронесса
الوفاة: 1884
اللقب المميّز: барон
الزواج: <3> ♀ Анна Иосифовна Корф [?]
الزواج: <3!> ♀ Анна Иосифовна Корф [?]
الخدمة العسكريّة: 1862, Генерал-адьютант
أخرى: 1864, Награждён орденом святого Александра Невского
الوفاة: 6 ابريل 1867
اللقب المميّز: баронесса
الوفاة: 1837
3
151/3 <12+2> ♂ Иван Николаевич Корф [Корфы]اللقب المميّز: барон
الوفاة: 1883
اللقب المميّز: барон
الوفاة: 1873
اللقب المميّز: барон
الوفاة: 1895
اللقب المميّز: барон
الوفاة: 1903
اللقب المميّز: баронесса
الزواج: <4> ♂ Артур Павлович Моренгейм [Моренгейм] م 8 يونيو 1824 و 18 October 1906
الوفاة: 1916
اللقب المميّز: барон
الوفاة: 1905
اللقب المميّز: барон
الوفاة: 1935
4
231/4 <19+4> ♀ Жозефина Мария Луиза Ядвига Артуровна Моренгейм (де Сез, Бутурлина) [Моренгейм]اللقب المميّز: баронесса
الزواج: <5> ♂ Пётр Дмитриевич Бутурлин [Бутурлины] م 17 مارس 1859 و 24 يوليو 1895
الوفاة: > 1906
اللقب المميّز: баронесса
الوفاة: 1921?
Після гімназії Рачинський переїздить до Петербурга і в один і той же день вступає на юридичний факультет університету і до консерваторії. Проте Іван Іванович закінчив тільки юридичний факультет (1886), а консерваторію відвідував як вільний слухач. Брав уроки у директора консерваторії Ю. І. Йоганса і в М. Казанлі. Потім декілька років мандрує. Відвідав Грецію, Італію, Єрусалим, Єгипет, Францію, Німеччину. Вивчає живопис, скульптуру і архітектуру епохи Відродження. В його петербурзькій квартирі було чимало стародавніх картин, скульптур, речей, які він придбав, перебуваючи за кордоном. Рачинський не раз приїздив на Україну, бував у рідних місцях. Після смерті матері (1885) у спадщину Іван Іванович одержав маєток у селі Ганнівці (нині воно підпорядковане Веселогаївській сільраді Новомиколаївського району Запорізької області). Тут він часто влаштовував музичні аматорські вечори. В 1898 році Рачинський назавжди переїздить до Петербургу. В період першої світової війни композитор працював у редакції "Российской музыкальной газеты". Влітку газету закрили і Рачинський залишився без роботи і коштів до існування, довелося почати розпродаж майна. Коли у квартирі залишились порожні кімнати, композитор не міг цього пережити і виїхав на південь, у Севастополь. Саме тут Івана Івановича Рачинськогоі бачили останній раз в 1921 році. Він ходив змарнілий і голодний. На жаль, дата його смерті не встановлена.
Музичні твори Рачинський почав складати ще в гімназії. Написав казку для скрипки і фортепіано. Згодом пише кілька п`єс для фортепіано. У творах використовує український колорит, який добре знав ще з дитинства. І. І. Рачинський написав симфонію, дві сюїти, увертюру, понад 25 романсів і пісень на слова М. Некрасова, А. Фета, О. Толстого, В. Брюсова, Г. Гейне, В. Шекспіра та ін. Був Іван Іванович також знавцем античної літератури, поетом, перекладачем і критиком. Рачинський залишив статті про творчість М. Глінки, А. Аренського, Ф. Якименка, В. Сокальського. Композитор і музикознавець Л.Кауфман, працюючи в архівах Ленінграда, Москви, Харкова, Сімферополя і Судака, зміг відтворити творчий шлях українського композитора. Паралельно знайшов у архівах відомості про І. І. Рачинського і київський музикознавець М. Гордійчук. На початку 1972 року музикознавець Л.Кауфман побував у Гуляйпільському районі, зустрічався з колективом місцевої музичної школи, де розповів про творчий шлях талановитого митця, влаштував прослуховування магнітофонних записів його творів у виконанні київських митців.
Гуляйпільський краєзнавчий музей отримав портрет композитора і фотокопії обкладинки збірників романсів, поеми Л. Кара "Про природу речей", першої сторінки листа до поета М. М. Мінського від 15 грудня 1893 року і диплома про закінчення університету.