Франц Иванович Корф م 1798 و 1822 - جرد الجدول

From Rodovid AR

الشّخص:156232

Generation of a large tree takes a lot of resources of our web server. Anonymous users can only see 7 generations of ancestors and 7 - of descendants on the full tree to decrease server loading by search engines. If you wish to see a full tree without registration, add text ?showfulltree=yes directly to the end of URL of this page. Please, don't use direct link to a full tree anywhere else.

1_1/1 <?+?> ♂ Франц Иванович Корф [Корфы]

الميلاد: 1798
اللقب المميّز: барон
الوفاة: 1822

2

2_1/2 <1> ♀ Анна Францевна Корф [Корфы]

3

3_1/3 <2+?> ♂ Иван Иванович Рачинский [Рачинские]

الميلاد: 13 فبراير 1861
الوفاة: 1921?

Іван Іванович Рачинський народився 13 лютого 1861 року в селі Темирівці Олександрівського повіту Катеринославської губернії (нині Гуляйпільський район Запорізької області). Дитячі роки він провів у цьому селі, де полюбив українські народні пісні. Його мати Анна Францівна Корф (дівоче прізвище), була освіченою людиною. Вдома Рачинські мали піаніно і мати вчила сина грі. Коли прийшла пора вчитися, Рачинський їде до Харкова і вступає до гімназії. Тут він зустрівся і подружився з українським композитором В.І. Сокальським. Вони підтримували дружні зв`язки протягом всього життя.

Після гімназії Рачинський переїздить до Петербурга і в один і той же день вступає на юридичний факультет університету і до консерваторії. Проте Іван Іванович закінчив тільки юридичний факультет (1886), а консерваторію відвідував як вільний слухач. Брав уроки у директора консерваторії Ю. І. Йоганса і в М. Казанлі. Потім декілька років мандрує. Відвідав Грецію, Італію, Єрусалим, Єгипет, Францію, Німеччину. Вивчає живопис, скульптуру і архітектуру епохи Відродження. В його петербурзькій квартирі було чимало стародавніх картин, скульптур, речей, які він придбав, перебуваючи за кордоном. Рачинський не раз приїздив на Україну, бував у рідних місцях. Після смерті матері (1885) у спадщину Іван Іванович одержав маєток у селі Ганнівці (нині воно підпорядковане Веселогаївській сільраді Новомиколаївського району Запорізької області). Тут він часто влаштовував музичні аматорські вечори. В 1898 році Рачинський назавжди переїздить до Петербургу. В період першої світової війни композитор працював у редакції "Российской музыкальной газеты". Влітку газету закрили і Рачинський залишився без роботи і коштів до існування, довелося почати розпродаж майна. Коли у квартирі залишились порожні кімнати, композитор не міг цього пережити і виїхав на південь, у Севастополь. Саме тут Івана Івановича Рачинськогоі бачили останній раз в 1921 році. Він ходив змарнілий і голодний. На жаль, дата його смерті не встановлена.

Музичні твори Рачинський почав складати ще в гімназії. Написав казку для скрипки і фортепіано. Згодом пише кілька п`єс для фортепіано. У творах використовує український колорит, який добре знав ще з дитинства. І. І. Рачинський написав симфонію, дві сюїти, увертюру, понад 25 романсів і пісень на слова М. Некрасова, А. Фета, О. Толстого, В. Брюсова, Г. Гейне, В. Шекспіра та ін. Був Іван Іванович також знавцем античної літератури, поетом, перекладачем і критиком. Рачинський залишив статті про творчість М. Глінки, А. Аренського, Ф. Якименка, В. Сокальського. Композитор і музикознавець Л.Кауфман, працюючи в архівах Ленінграда, Москви, Харкова, Сімферополя і Судака, зміг відтворити творчий шлях українського композитора. Паралельно знайшов у архівах відомості про І. І. Рачинського і київський музикознавець М. Гордійчук. На початку 1972 року музикознавець Л.Кауфман побував у Гуляйпільському районі, зустрічався з колективом місцевої музичної школи, де розповів про творчий шлях талановитого митця, влаштував прослуховування магнітофонних записів його творів у виконанні київських митців.

Гуляйпільський краєзнавчий музей отримав портрет композитора і фотокопії обкладинки збірників романсів, поеми Л. Кара "Про природу речей", першої сторінки листа до поета М. М. Мінського від 15 грудня 1893 року і диплома про закінчення університету.