Федор Богдан Александрович Кистяковский م 4 نوفمبر 1868 و 16 ابريل 1920 - جرد الجدول

الميلاد: 4 نوفمبر 1868
الزواج: <1> ♀ Мария Вильгельмовна Беренштам (Кистяковская) [Беренштамы] م 1869 و 25 فبراير 1932
الوفاة: 16 ابريل 1920

Богда́н (Федір) Олекса́ндрович Кістяко́вський (4 (16) листопада 1868, Київ — 16 квітня 1920, Єкатеринодар) — правознавець, громадський діяч, український філософ права і соціолог неокантіанської орієнтації, один з організаторів Академії наук України. Наукові праці присвячені теорії права і соціології. Писав на політичні теми в російських журналах: обороняв правопорядок і демократичні принципи, обстоював конечність конституції, критикував «убожество правової свідомости» російської інтелігенції[1]. Завзятий драгомановець[2]. За гетьманської держави член юридичної комісії для громадянства.

Богдан Кістяковський народився 4 (16) листопада 1868 у Києві в родині професора Київського університету, юриста, криміналіста і керівника українського національного руху Олександра Федоровича Кистяківського. Рід Кістяковських (із Чернігівщини) дав українській науці кількох великих учених. З 1888 до1892 року був виключений з Київського, Харківського і Дерптського університетів за участь у підпільних гуртках та студентських заворушеннях. 1895 року виїхав за кордон: навчався у Берлінському університеті, Сорбонні, Страсбурзькому университеті, — а 1898 року захистив дисертацію із філософії «Суспільство та індивідуальність», що була опублікована наступного року в Берліні німецькою мовою й отримала високу оцінку німецьких вчених. 1901—1902 рр. займався юриспруденцією у Гейдельберзькому університеті. Часто виїздив за кордон для продовження навчання також і у наступні роки. Жив у Петербурзі, Києві, Москві. Публікувався у журналах, брав участь у створенні «Союзу визволення». На початку XX строіччя відійшов від марксизму. З 1906 викладач державного та адміністративного права в Московському комерційному інституті, одночасно викладав на Вищих жіночих курсах. У 1909 році в якості магістра державного права був прийнятий приват-доцентом у Московський університет. Підтримав протест професури проти порушення університетської автономії, відмовився від викладання у Москві. Перейшов у Ярославський Демидівський юридичний ліцей приват-доцентом, пізніше професором по кафедрі енциклопедії та історії філософії права (1911-1916). З 1917 року — професор Київського університету. У липні 1918 року під час Ярославського заколоту згоріла друкарня, де знаходився рукопис його книги «Право і науки про право», який вчений вважав головною працею життя. Брав участь у журналі «Звільнення», збірниках «Проблеми ідеалізму» (1902, стаття про російську соціологічну школу) і «Карби» (1909, стаття захист права» про правову свідомість російської інтелігенції). З 1904 в Києві співпрацював у журналі «Питання життя». Редагував твори М. П. Драгоманова (том I, Москва, 1908). Був редактором «Критичного огляду» (1907-1910), «Юридичного вісника» (1913-1917), «Юридичних записок» (1912 - 1914). У 1919 році був обраний дійсним членом щойно створеної Української Академії наук і разом з її першим президентом В. І. Вернадським здійснив поїздку в Ростов-на-Дону до А. І. Денікіна з метою захисту інтересів академії, під час якої захворів і переніс операцію.

Помер 16 квітня 1920 у Катеринодарі.

Дружина — Марія Берендштам. Сини:

Георгій (Джордж) (1900—1982) — американський физик та химік, професор Гарвардського університету, член Американської Академії наук, учасник «Мангетенського проекту», науковий дорадник уряду президента США Двайта Ейзенгавера;

Олександр (1904—1983) — український зоолог, орнітолог та зоогеограф, професор Київського університету.

Поряд з професійною, О. Ф, Кістяківський займається також громадською діяльністю, яка часто ставала для нього причиною неприємностей по службі. Він стає активним членом «Старої Громади» та історичного товариства Нестора-літописця. Близько сходиться з багатьма відомими громадськими діячами. Зокрема: О. Русовим, П. Чубинським, В. Антоновичем. З останніми двома О. Ф. Кістяківський мав також родинні зв’язки: його дружина Олександра (Леся) була рідною сестрою дружини В. Антоновича та двоюрідною сестрою П. Чубинського. Крім того, В. Антонович був хрещеним батьком його другого сина Богдана Кістяківського – в майбутньому видатного правника-соціолога і філософа права, дійсного члена ВУАН, професора Київського університету, що підписував свої наукові статті псевдонімом «Українець».

• http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=2563

الميلاد: 18 نوفمبر 1900
الوفاة: 7 ديسمبر 1982

ео́ргій Богданович Кістякі́вський (*18 листопада 1900, Київ — †7 грудня 1982) — американський фізик і хімік українського походження.

Народився в родині відомого правознавця, філософа-віхівця та соціолога, академіка УАН Богдана Олександровича Кістяківського (1868—1920) та Марії Берендштам. Молодший брат — Олександр Богданович Кістяківський (1904—1983) — видатний український зоолог-орнітолог. Був заарештований більшовиками, але зумів утекти до Сербії, а далі — до Німеччини, де згодом захистив докторську дисертацію (1925). З 1926 р. в США. Професор Гарвардського університету з 1933 р., дійсний член Американської національної академії наук, пізніше її віце-президент. Під час Другої світової війни призначений членом Американського комітету національної оборони (1944—1945). Один із творців атомної бомби (керівник відділу вибухових речовин атомної лабораторї в Лос-Аламос). З 1957 р. — радник президента США Д.Ейзенхауера у справах національної політики і техніки. В книзі "Avoid Boring People" Джеймс Уотсон згадує про Джорджа Кістяківського: "На початку Президентський комітет наукових консультантів (PSAC) очолив Джеймс Кілліан..., а після нього - Кістяківський, якого Ейзенхауер поважав і чиє уміння використовувати наукові досягнення у військових цілях високо цінував. Свого часу багатий досвід Джорджа в роботі із вибуховими речовинами дуже знадобився в Лос-Аламосі, де створювалась атомна бомба". На його рахунку кілька почесних докторських ступенів (1959 — доктор Оксфордського університету).

Нагороджений президентською медаллю Свободи, медаллю Франкліна та іншими.

الميلاد: 13 أغسطس 1904
الوفاة: 22 يونيو 1983

Кістяківський Олександр Богданович (*13 серпня 1904, с. Хатки, нині Полтавська область — †22 червня 1983) м.Київ — видатний український біолог, орнітолог, доктор біологічних наук, професор.

Народився в родині відомого правознавця, філософа-віхівця та соціолога, академіка УАН Богдана Олександровича Кістяковського (1868—1920) та Марії Берендштам. Старший брат — Георгій (Джордж, Юрій) Богданович Кістяківський (1900—1982) — видатний американський фізик та хімік, один з учасників т.з. «Мангатенського проекту» (американської атомної бомби), помічник президента США Айзенгавера з науки та техніки. Закінчив Ленінградський державний університет в 1930 році. В 1936 працював у Канівському заповіднику, а у 1937 — асистентом в зоомузеї. З 1946 року — доцент, з 1961 — професор кафедри зоології хребетних Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З 1965 — завідувач кафедри зоології хребетних цього ВУЗу. Тема кандидатської дисертації — «Птахи західного Паміру» (рос.) (1946 рік). Тема докторської дисертації — «Статевий добір і видові розпізнавальні ознаки у птахів» (1960 рік). Розвивав такі наукові напрямки, як орнітогеографія, мисливствознавство, теорія статевого добору. Встановив наявність у птахів орієнтаційних та навігаційних дублюючих систем. Член вченої ради біологічного факультету та Інституту зоології АН УРСР. Член редакційної ради журналу «Вестник зоологии». Член Орнітологічного товариства ім. Кеслера. Автор понад 250 наукових праць.

Похований на Байковому цвинтарі у Києві.