Януш Антоний Вишневецкий م 1678 و 1741 - جرد الجدول

الميلاد: 27 فبراير 1734, Несвиж
اللقب المميّز: князь
الزواج: <3> ♀ Марія Кароліна Любомирська (Радзивіл) [Любомирські] م < 1736 و يناير 1795
الزواج: <4> ♀ Teresa Karolina Rzewuska (Radziwiłł) [Rzewuscy] م 1742 - 1749 و 1787
الوفاة: 22 نوفمبر 1790

Один из самых богатых и влиятельных дворян Великого княжества литовского. Главное поместье находилось в городе Несвиже. Владел 7-ю городами и множеством деревень. Его доход был равен ежегодным поступлениям в казну Великого княжества Литовского. Названный, по его любимому присловию, «Пане-Коханку» — любимец шляхты, "милый пан", типичнейший образец польского удальца и юмориста. Содержал 10 тыс. регулярного войска; выступал противником партии Чарторыйских, от которой спасался в Турции; примкнул было к Барской конфедерации и по сдаче Несвижа русским войскам эмигрировал за границу, но потом вернулся и был прощён Екатериной Второй.

الميلاد: 1760, Несвиж
الزواج: <20!> ♀ Justyna Rdułtowska (Rzewuska) [Rdułtowscy]
الزواج: <8> ♀ Anna Dzierżek (Rzewuska, Sobańska) [Dzierżek]
الوفاة: 1825

Граф. С 1790 польский сенатор и каштелян. После раздела Польши принят на русскую службу. Жена РДУЛТОВСКАЯ ЮСТИНА ХРИЗОСТОМОВНА

الميلاد: 1786
اللقب المميّز: князь
الزواج: <15> ♀ Екатерина Николаевна Толстая (Любомирская) [Толстые] م 15 أغسطس 1789 و 11 فبراير 1870
الوفاة: 1870

Генерал-лейтенант.

الميلاد: 3 مايو 1791, Славута, Волынь
اللقب المميّز: граф
الزواج: <19> ♀ Idalia (Julia) Grocholska (Rzewuska) [Grocholscy] م 1791?
الوفاة: 28 فبراير 1866, Чуднов, Житомирский уезд

С 1812 помещик Волынской губернии, действительный статский советник, польский писатель и издатель «Dziennik Warszawski».

Чиновник особых поручений при князе Паскевиче.

жена - Грохольская Юлия

الميلاد: 25 ديسمبر 1795
الزواج: <22> ♂ Ієронім Собанський [Собанські] م 1761
الزواج: <23> ♂ w Jules Lacroix [Lacroix] م 7 مايو 1809 و 10 نوفمبر 1887
الوفاة: 16 يوليو 1885

авантюристка, шпионка

الميلاد: 5 يناير 1801, Село Погребище, Імперія Всеросійська
اللقب المميّز: Імперія Всеросійська, Граф
الزواج: <27> ♀ Александра Петровна Лопухина (Жеребцова, Ржевуская) [Лопухины] م 30 مايو 1788 و 15 فبراير 1852
الزواج: <28> ♀ Анна Дмитрівна Дашківа (Жевуська) [Дашківи] م 1831 و 4 ابريل 1858
الزواج: <29> ♀ Ядвіга Ячевська (Жевуська) [Ячевські] م 1843 و 1889
الوفاة: 17 ابريل 1888, Село Верхівня, Губернія Київська, Імперія Всеросійська

російський генерал, український поміщик

الميلاد: 6 يناير 1801
اللقب المميّز: hrabianka
الزواج: <30> ♂ Вацлав Іванович Ганський [Ганські] م 1784 و 1841
الزواج: <31> ♂ Honoré Balzac (de Balzac) [Balzac] م 20 مايو 1799 و 18 أغسطس 1850, Berdychiv, Ukraine
الوفاة: 10 ابريل 1882, Paris
الدفن: Paris, Cimetière du Père-Lachaise, Dans la même tombe de Balzac (division 48).

польская помещица (в Украине), российская подданая, жена Оноре де Бальзака

الميلاد: 24 سبتمبر 1826, Могилёвская губерния, Российская империя
الوفاة: 17 ابريل 1908, Варшава, Царство Польское, Российская империя

الميلاد: 24 ديسمبر 1827, Одесса, Российская империя
الزواج: <44> ♂ Эдуард Фёдорович Келлер [Келлеры] م 1817 و 13 سبتمبر 1903
الطلاق: <44!> ♂ Эдуард Фёдорович Келлер [Келлеры] م 1817 و 13 سبتمبر 1903
الزواج: <45> ♂ Жозеф Александр Сент-Ив д’Альвейдр [Сент-Ив д’Альвейдр] م 20 مارس 1842 و 5 فبراير 1909, Лондон, 2
الوفاة: 5 يونيو 1895, Версаль (город), Франция

الميلاد: 18 نوفمبر 1828, Станьково, Российская империя
اللقب المميّز: граф
الزواج: <47> ♀ Елизавета Каролина Анна фон Меендорф (Гуттен-Чапская) [Меендорфы] م 1833 و 1916
الزواج: <47!> ♀ Елизавета Каролина Анна фон Меендорф (Гуттен-Чапская) [Меендорфы] م 1833 و 1916
الوفاة: 4 يناير 1896, Краков, Австро-Венгерская империя

szambelan dworu rosyjskiego, tajny radca rosyjski, vice-gubernator Petersburga, generalny dyrektor departamentu leśnego w ministerstwie dóbr państwa rosyjskiego

Формировалась станьковская усадьба по заказу их сына Эмерика Захария Николая Северина (род. в 1828г.). Эмерик Чапский окончил Виленскую гимназию и факультет естествознания Московского университета, степень кандидата наук. Участвовал в Крымской войне. В 1858г. женился на баронессе Альжбете Меендорф. Брак открыл Эмерику дорогу к столичной жизни. В скором времени он - камер-юнкер императорского двора, в 1863г. становится вице-губернатором Новгорода, в 1865 г. - вице-губернатором Петербургской губернии, с 1875г. - директор лесного департамента Министерства государственной собственности. Занимая эту высокую должность, многое сделал для развития лесного хозяйства. Он профессионально интересовался судьбой лесов и нередко вставал на их защиту, чем вызвал недовольство царских властей. В 1879г. из-за назревающего конфликта с Александром II граф вышел в отставку и осел в Станькове. В родном имении граф с увлечением занимался научной деятельностью, коллекционированием, делами имения.

...

В 1894 г. часть коллекции в шести вагонах вывозится в специально купленный при содействии Бартуновского дворец около Вавеля в Кракове. В 1895г. Эмерик с женой оставляет Беларусь, передав имение сыновьям Каролю и Ежи, и полностью отдается работе над коллекциями. В 1896г. граф умер от заражения крови при операции. Альжбета, преданная делу мужа, самостоятельно продолжает работу. Она издает каталоги "Перечень публикаций Ягеллонской эпохи" (1900), "Перечень картин" (1901), завершает пятитомное издание Э. Чапского "Каталог коллекций польских медалей и монет" (1871-1916), к которому сама выполнила рисунки монет. Она исполнила желание мужа, передав все собрание гмине Кракова. Альжбета дарит городу и свой дворец, чтобы коллекции смогли оформиться в виде музея, стать доступными для всеобщего обозрения. В честь их труда была изготовлена медаль со словами: "Честь науке, неутомимому труду, светись на бездорожьях жизни".

До последнего дня жизни А. Чапская продолжала вместе с сыном Каролем опекать музеи, служить делу, которому отдала вместе с мужем жизнь. Умерла графиня в Минске в 1916г. Теперь станьковские собрания представлены в отделе имени Э. Гуттен-Чап-ского Национального музея Польши. Часть оставшихся музейных ценностей в Станькове в 1916г. была вывезена в Москву.

• http://www.priluchki.com/top_menu.php?id=10

الميلاد: 1836?
الوفاة: 27 مايو 1863, Dyneburg

Leon Plater herbu własnego Plater (ur. ok. 1836 roku, zm. 28 maja?/9 czerwca 1863 w Dyneburgu) – hrabia, uczestnik powstania styczniowego.

Rozstrzelany przy twierdzy dyneburskiej za to, że, jak zaświadczają materiały sądowe tłumaczone przez Studnickiego, pierwszy podniósł sztandar powstania w gub. Witebskiej (...). Uzbroił 5 ludzi (częściowo szlachtę, częściowo służących) i wraz z nimi wziął udział w dniu 25 maja w udanym napadzie na transport broni, po którym jednak został ujęty przez uzbrojone chłopstwo. W przesłuchaniach przypisał sobie całą winę za organizację napadu i kierowanie nim, chroniąc rzeczywistego organizatora i dowódcę, Zygmunta Bujnickiego. Kiedy ten dowiedział się o tym (pozostając na wolności), przesłał przez swoją żonę list do komisji sądowej, w którym przyznawał się do swojej roli. Jego zeznanie nie zostało jednak wzięte pod uwagę, podobnie jak zeznania świadków, zaprzeczających temu, by to hrabia Plater dowodził oddziałem.

Ubranie Leona Platera, w którym prowadzono go na rozstrzelanie, w zbiorach Muzeum Wojska Polskiego w Warszawie Zwłoki rozstrzelanego pochowano na miejscu kaźni i zgodnie ze zwyczajem, mogiłę stratowano. Pod osłoną nocy ciało jednak wykopano i przewieziono w inne miejsce. Pomimo listów matki zmarłego, kierowanych nawet i do cesarzowej, ciała syna jej nie wydano i spoczywa ono w miejscu nieznanym.

Leon Broel-Plater

Opis: Syn. Jązefa i Antoniny Sołtan, rozstrzelany został w Dyneburgu 27 maja 1863 r. (licząc lat 26) za udział w napadzie w d. 13 kwietnia na transport broni, idący przez lasy Bałtyńskie pod Krasławiem. Napad zorganizowany został właściwie przez naczelnika partji Zygmunta Bujnickiego, który, wkrótce po napadzie, poznawszy niebezpieczeństwo, zdołał ujść przez Petersburg za granicę. Chociaż później z zagranicy nadesłał wręczony osobiście przez żonę (Helenę) Komisji sądowej list, w którym pisał, że on to był prawdziwym i jedynym dowódcą oddziału, nie dano temu wiary. Sam Leon Plater bowiem, nie chcąc szkodzić Bujnickiemu, podczas pierwotnego zeznania wziął winę na siebie. Jako tedy dowódca zbrojnego napadu, stracony został.

• http://www.genealogia.okiem.pl/powstanies/index.php?nazwisko=Broel-Plater

Leon Plater był bohaterem Powstania Styczniowego w Inflantach Polskich. Uczestniczył w napadzie na transport broni pod Krasławiem, po którym został ujęty. W przesłuchaniu przypisał sobie całą winę za organizację i kierowanie napadem. Plater został rozstrzelany przy Twierdzy Dyneburskiej.

• http://wpolityce.pl/polityka/159359-prezydenci-polski-i-lotwy-uczcili-powstancow-styczniowych-wspolnie-odslonili-tablice-poswiecona-leonowi-broel-platerowi

Na samym początku powiedzieć trzeba o swoistym zamieszaniu panującym w polskiej historiografii, a dotyczącym nazwiska Leona Platera. Znaczące autorytety – specjaliści od Powstania Styczniowego, wśród których wymienić należy przede wszystkim Stanisława Zielińskiego, autora monumentalnego dzieła „Bitwy i potyczki 1863–1864”, a także Stefana Kieniewicza, twórcy równie monumentalnej monografii insurekcji styczniowej – podają, że nasz bohater nosił przydomek „Zyberk”. Tymczasem jego bratanek, również Leon Plater – dla porządku będzie on w tym artykule nazywany księdzem Platerem, albowiem istotnie wybrał drogę duchowną – twierdzi konsekwentnie, że stryj zwał się Broel-Plater, nie zaś Plater-Zyberk. Kto ma rację w tym sporze? Po pierwsze ksiądz Plater parał się zawodowo historią – pisał rozprawy na temat dziejów Kościoła – co samo w sobie zwiększa wiarygodność jego relacji; po drugie był bliskim krewnym powstańca i chociaż nie znał go osobiście, ponieważ obaj rozminęli się o przeszło trzydzieści lat, to trudno wątpić, aby nie miał wiedzy na temat podstawowych faktów dotyczących stryja. Dla tych, których to nie przekonuje, mamy jeszcze jeden argument. Otóż daleki krewny obu Leonów – Michał, powstaniec kościuszkowski – wstąpił w związek małżeński ze spadkobierczynią barona Jana von Sieberga, a następnie wystąpił do cara z prośbą o dodanie nazwiska małżonki w wersji spolszczonej jako drugi człon (przydomek) do swojego. Zgodę takową otrzymał i od tej pory on i jego potomkowie – ale tylko oni! – zwali się Plater-Zyberkami. Leon powstaniec nie miał z tym nic wspólnego, ponieważ nie był potomkiem Michała.

Nasze rozważania na temat poszczególnych przedstawicieli rodu dopełnijmy uwagą, że Platerowie są familią o przebogatych tradycjach narodowowyzwoleńczych. Wspomniany przed chwilą Michał walczył w powstaniu kościuszkowskim, jego syn Kazimierz w listopadowym. Również w listopadowym brała udział postać-legenda – Emilia Plater, unieśmiertelniona przez Mickiewicza oraz uhonorowana ulicą w ścisłym centrum Warszawy. Sławą Powstania Styczniowego miał się stać Leon Joachim Broel-Plater.

• http://gpcodziennie.pl/18826-patriota-leon-broel-plater.html#.U8jy5pR_uCU

Organizatorem jedynej akcji bojowej w Inflantach, do której doszło pod Krasła-wiem, był hrabia Leon Broel-Plater, chociaż nie on ją opracował. Pomysł po-wstał w łonie Rządu Narodowego, a rozkaz został mu przekazany przez Zyg-munta Bujnickiego.

Plan zakładał napad na transport broni wieziony z twierdzy dyneburskiej do Dzisny, co pozwoliłoby uzbroić powstańczą partię, a następnie przedarcie się na Litwę celem połączenia z Narbuttem. Leon Plater, od niedawna współpracu-jący z komórką Czerwonych, przygotowuje zasadzkę na 25 kwietnia. Operacja kończy się sukcesem, a łupem powstańców pada ok. 400 karabinów!

Niestety pierwszy sukces rychło zamienił się w porażkę. Otumanione carską propagandą bandy starowierców dostały rozkaz wyłapania powstańców. Samemu Platerowi udało prze-dostać się do Wyszek, ale wkrótce wraz z garstką towarzyszy został schwytany, pobity, oddany w ręce władz i osadzony w starej twierdzy dyneburskiej. W trakcie śledztwa Leon Plater zachowuje się mężnie i bierze całą odpowiedzialność za akcję pod Krasławiem na siebie, prawdopodobnie ratując w ten sposób życie Zygmunta Bujnickiego. Ginie, jak tylu innych – z rozkazu cara północy. Ginie w letni poranek 9 czerwca.

• http://www.kresy-1863.pl/materialy/materialy.html

الميلاد: 1846, Kiev, Empire russe
اللقب المميّز: comtesse par naissance
الزواج: <62> ♂ Nikolaï Petrovitch Kleinmichel [Kleinmichel] م 1836 و 1878
الوفاة: 19 نوفمبر 1931, Paris, France
الدفن: Versailles (78), cimetière Notre-Dame

• wikipedia ru Клейнмихель, Мария Эдуардовна

Sa grand-mère paternelle Sofia Mikhaïlovna fut la fille du comte polonais l’Illuminateur Borch.
Par son père, elle appartint à la branche russe de la famille prussienne de Keller, et par mère elle eut des racines serbo-polonaises.
1878, elle devint veuve.
Ses réceptions et ses bals eurent un grand succès et devinrent souvent l’événement principal de la saison mondaine. ..." Avais-je un salon politique ? Je prétends que non. Les uns me félicitaient de ce salon qui jouissait soi-disant d’une renommée européenne, d’autres en parlaient avec indignation, mais ils n’avaient lu dans les journaux que mes réceptions où les ambassadeurs et les ministres figuraient parmi beaucoup d’autres invités...".

1919, elle quitta Petrograd, passant plusieurs mois à Stockholm, puis s’installa en Allemagne.

الميلاد: 1850, Москва, Российская империя
اللقب المميّز: граф
الزواج: <68> ♀ Мария Александровна Шаховская (Келлер) [Шаховские] م 1861 و 1944
الوفاة: 18 يوليو 1904, убит в боях на Янзелинском перевале

Генерал-лейтенант. Принимал участие в Русско-Турецкой войне 1877—78, будучи начальником штаба болгарского ополчения, затем начальником штаба Иметлийского отряда и начальником штаба авангарда действующей армии. В 1878 был назначен начальником 1-й гренадерской дивизии; в следующем году командирован на Балканский полуостров для участия в работах международной комиссии по определению границ Болгарии. В 1883 назначен командиром Л.-гв. стрелкового Императорской фамилии батальона. В 1893-1899 директор Пажеского корпуса. С 1899 екатринославский губернатор. В 1904 - отправился в манчжурскую армию.

الميلاد: 1860
اللقب المميّز: княжна, графиня
الزواج: <77> ♂ Artur Władysław Potocki [Potoccy] م 14 يونيو 1850 و 26 مارس 1890
الوفاة: 1881

الميلاد: 5 مايو 1862, Dubrowna
اللقب المميّز: książę
الزواج: <81> ♀ Natalia Zamoyska (Lubomirska) [Zamoyscy] م 1870 و 1944
الوفاة: 5 يونيو 1941, Kraków

الميلاد: 1875, Kraków
اللقب المميّز: książę
الزواج: <85> ♀ Jadwiga Jełowiecka (Lubomirska) [Jełowiccy] م 1879 و 1965, Zakopane
الوفاة: 1932, Karlove Vary

الميلاد: 4 يوليو 1880, Берлин, провинция Бранденбург, Королевство Пруссия, Германская империя
اللقب المميّز: князь
الزواج: <86> ♀ Мария Ева Магдалена-Иосиф Эльжбета Апполония Катажина Завиша (Красинская, Радзивилл) [Завиши] م 8 يوليو 1861 و 6 يناير 1945
الوفاة: 30 نوفمبر 1914, Малльвишкен, Восточная Пруссия, Королевство Пруссия, Германская империя

О Николае Радзивилле вспоминает знакомый журналист М. Павликовский «…Был чрезвычайно красив: никогда ни ранее ни после не встречал …мужчины с такой доскональной мужской красотой: широкие плечи, узкие бедра, продолговатое лицо с ореховыми глазами, будто из миндаля, и ореховая, слегка волнистая бородка. Добавить ему жабо—и будто только что сошел с портрета шестнадцатого века». После такого мезальянса двери многих гостиных и салонов перед супружеской четой с грохотом закрылись. Княгиню сочли попросту безнравственной, молодого князя—самодуром и чудаком. Князь Николай Вацлав Радзивилл Ему было отказано в членстве дворянского охотничьего клуба, от него отвернулись влиятельные знакомые. Но очевидцы утверждают, что супруги лишь посмеивались над этими мелочами и вернулись в родные Кухтичи, чтобы навсегда осесть там и свить уютное семейное гнездышко. Там князь Николай заинтересовался собранием белорусского фольклора, с помощью своих связей даже провел ответвление железной дороги в имение Жерновки, назвав станцию с честь жены «Завишин». Это была ветка торгового назначения, в основном для лесного хозяйства. Активизируется торговая и сельскохозяйственная деятельность. Имения княжеской четы начинают приносить крупный доход. Это были годы созидания и семейного счастья. Жаль только, что продолжаться долго им было не суждено. В 1914 году Россия объявляет войну Германии. Боевой дух князя Николая не мог оставаться невостребованным, и слова любимой женщины, увы, не смогли удержать его дома, подальше от несчастья, которое вскоре и случилось. 30 ноября 1914 года он геройски погибает в Восточной Пруссии, под чужим небом, вдали от безутешной жены и дочери. Вспоминая похороны отважного Радзивилла в Кухтичах, современник писал: «…Стоял князь в металлическом гробу забальзамированный, обложенный серебряными и фарфоровыми венками, среди которых в ногах бросался в глаза венок зелени с большой национальной белорусской лентой, на которой было написано: «Пухом тебе, князь, земелька в твоей родной сторонке». Для описания похорон князя, газета «Belarus» не пожалела четыре газетные полосы, одну из которых целиком занимала фотография покойного.

الزواج: <91> ♂ Władysław Okęcki [Okęccy]

== Odnośniki (Linki) ==

• Portret Marty Okęckiej z Czorbów (1846-1912)

الميلاد: 1863
اللقب المميّز: hrabia
الزواج: <92> ♀ Teresa Zamoyska (Potocka) [Zamoyscy] م 1876
الوفاة: 1934

الميلاد: 1874
الوفاة: 1946

الميلاد: 6 مايو 1878, Krzeszowice
اللقب المميّز: Gräfin
الزواج: <98> ♂ Maciej Mikołaj Jakub Stanisław Radziwiłł [Radziwiłłowie] م 27 يوليو 1873 و 5 نوفمبر 1920, Krakau
الوفاة: 26 مايو 1931, Gmina Rytwiany, Woiwodschaft Heiligkreuz, Sichów Duży

الميلاد: 1879
الزواج: <102> ♂ Nikolaï Nikolaïevitch Lopoukhine [Lopoukhine] م 25 يونيو 1857 و 1947
الوفاة: 1916, gouvernement de Kiev, Empire russe, domaine de Zlatopol du district de Tchigirine

الميلاد: 16 October 1883, Санкт-Петербург
اللقب المميّز: Граф
الزواج: <107> ♀ Ирина Владимировна Скарятина (Келлер) [Скарятины] م 1888 و 20 نوفمبر 1962, 1
الطلاق: <107!> ♀ Ирина Владимировна Скарятина (Келлер) [Скарятины] م 1888 و 20 نوفمبر 1962
الوفاة: 18 يونيو 1946, Париж, Франция

Участник русско-японской и первой мировой войн. В имении Сенницы Загорского уезда создал естественнонаучный музей. После 1917 эмигрировал. В эмиграции был служащим банка, работал в Лиге наций. Похронен на кладбище Сент-Женевьев де Буа

الميلاد: 31 ديسمبر 1892, Wien
اللقب المميّز: księżniczka
الزواج: <116> ♂ Tomasz Potocki [Potoccy] م 1898 و 1978
الوفاة: 1969, Krakau

الميلاد: 8 نوفمبر 1899, Warschau
اللقب المميّز: książę
الزواج: <136!> ♀ Krystyna Lubomirska [Lubomirscy] م 1901 و 1984
الوفاة: 1948, Krakau