Elisabeth von Pommern م 1345 و 14 فبراير 1393 - جرد الجدول

20 січня 1382 вона стала дружиною 15-річного короля Англії Річарда II в Вестмінстерському абатстві. Хоча королівська пара і не мала дітей, шлюб Анни з королем Річардом розглядався сучасниками як вдалий, біографи вказують на дуже теплі стосунки між подружжям. Анна зуміла завоювати любов простих англійців. Коли Анна померла в 1394 році під час епідемії чуми, король Річард, за повідомленням хроністів, «став диким від горя» і наказав знести палац в Шині, де померла королева, а також навколишні його будівлі.

Через те, що разом з королевою Анною в Англію приїхало багато чеських дворян у її свиті, а також в роки її життя значно збільшився приплив чеських студентів в університетах Англії, слід вказати на привнесення ними в Чехію вчення філософа-реформатора Джона Вікліфа, що зробив безсумнівний вплив на розвиток гуситського руху.

http://en.wikipedia.org/wiki/Vladislas_II_of_Hungary http://hu.wikipedia.org/wiki/II._Ulászló

До вступления на престол носил титул князя Оппельн и Глогау, владея в Силезии землями Глоговской (с 1498) и Опавской (с 1500), где приобрёл репутацию умного и распорядительного правителя. Прозвище Старый приобрёл из-за того, что великим князем литовским и королём польским стал в весьма зрелом возрасте после того, как на польском троне сменились два его старших брата.

wikipedia:en:Albert, Duke of Prussia; http://www.bbkl.de/a/albrecht_v_pr.shtml; http://de.wikisource.org/w/index.php?title=ADB:Albrecht_(Markgraf_von_Brandenburg-Ansbach)&oldid=967409;

http://en.wikipedia.org/wiki/Anna_of_Bohemia_and_Hungary http://hu.wikipedia.org/wiki/Jagelló_Anna_magyar_királyné

http://en.wikipedia.org/wiki/Louis_II_of_Hungary http://hu.wikipedia.org/wiki/II._Lajos http://pl.wikipedia.org/wiki/Ludwik_II_Jagiellończyk

Людовик II, также известен как Лайош II (чеш. Ludvík Jagellonský, венгерский: II. Lajos, хорватский: Ludvík II. Jagelović); (Прага, Чехия, 1 июля 1506 — 29 августа 1526, Мохач, Венгрия), последний король Чехии и Венгрии из династии Ягеллонов. Погиб в сражении при Мохаче.

http://www.thepeerage.com/p11315.htm#i113141:

http://www.geneall.net/D/per_page.php?id=2936

Третий сын императора Фердинанда I и его жены Анны Богемской и Венгерской. Герцог первоначально миролюбиво относился к протестантам. В 1572 году Карл II узаконил в стране свободу вероисповедания и Грац стал центром протестантского движения всей Внутренней Австрии. Однако уже в 1573 он пригласил в Штирию иезуитов, которые в 1586 году основали Католический Грацский университет. Сын и наследник Карла II Фердинанд II продолжил борьбу с протестантами и изгнал из Штирии протестантских проповедников. В 1571 году он женился на своей племяннице Марии Анне Баварской (1551—1608), дочери герцога Баварского Альбрехта V и Анны Австрийской. Дети: Фердинанд (1572), Анна (1573—1598), супруга короля Польши Сигизмунда III, Мария Кристина (1574—1621), супруга Сизигмунда Батори, Катарина (1576—1595), Елизавета (1577—1586), Фердинанд (1578—1637), император Священной Римской империи Фердинанд II, Карл (1579—1580), Грегория (1581—1597), Элеонора (1582—1620), Максимилиан Эрнст (1583—1616), Маргарита (1584—1611), супруга короля Испании Филиппа III, Леопольд (1586—1632), эрцгерцог Австрийский, женат на Клаудии Медичи, Констанция (1588—1631), вторая супруга короля Польши Сигизмунда III, Мария Магдалена (1589—1631), супруга Козимо II Медичи,

armoirie de Magnus, évêque.

1559, son frère aîné Frédéric II de Danemark fut couronné.
1560, bien qu'il fût luthérien, il devint évêque d'une partie de l'île de Saaremaa et aussi évêque de l'évêché de Courlande.
1570, pendant la guerre de Livonie, le tsar Ivan IV Vassilievitch proclama le royaume de Livonie et Magnus de Holstein se fit couronner roi de Livonie à Moscou, reconnaissant son allégeance au Tsarat de Russie (mais ce royaume ne fut jamais formellement établi).
Il retourna en Livonie avec vingt mille soldats pour prendre Reval (aujourd'hui Tallin) aux Suédois, mais il abandonna le siège en mars 1571.

Był trzecim dzieckiem, a zarazem trzecim synem (i drugim, który dożył wieku dojrzałego) księcia wołogoskiego Filipa I i Marii, elektorówny saskiej. Po śmierci ojca w 1560 rządził wraz z bratem Janem Fryderykiem księstwem wołogoskim pod regencją matki i stryja Barnima IX Pobożnego a także krewnych: księcia sasko-gotajskiego Jana Fryderyka oraz Wolfganga, księcia Anhaltu. W 1567 wraz z bratem objęli samodzielne rządy w księstwie wołogoskim. Po rezygnacji z władzy w 1569 stryja, Barnima IX Pobożnego w wyniku dokonanego z braćmi 23 lipca tegoż roku podziału Pomorza miał otrzymać księstwo wołogoskie, ale zrezygnował z władzy na rzecz młodszego brata, Ernesta Ludwika, zadowalając się okręgiem obejmującym Bardo i Nowopole (Neuencamp). W 1592 po śmierci Ernesta Ludwika przejął władzę w księstwie wołogoskim jako opiekun jego nieletniego syna Filipa Juliusza. W 1603 przekazał władzę bratankowi, a sam objął panowanie w księstwie szczecińskim po śmierci kolejnego z braci – Barnima X Młodszego. W 1605 najpierw otrzymał Lębork, a po śmierci ostatniego z braci – Kazimierza VII objął też władzę nad Darłowem i Bytowem.

Ożenił się 8 września 1572 w Nowopolu, po trwających od listopada 1571 rokowaniach, z księżniczką brunszwicką Klarą, z którą miał liczne potomstwo. Po śmierci pierwszej żony w 1598 ożenił się powtórnie 31 maja 1601 z księżniczką szlezwicko-holsztyńska Anną w Sonderburgu. Wyprowadzenie młodej pary do Bardo dokonało się 17 czerwca 1601. Zmarł po krótkiej (trwającej od 4 marca) chorobie 7 marca 1606 w Szczecinie, zastał pochowany w kościele zamkowym pod wezwaniem św. Ottona 9 kwietnia 1606. Księstwo szczecińskie odziedziczył po nim najstarszy syn Filip II.

http://genealogy.euweb.cz/piast/piast6.html#F3; http://fmg.ac/Projects/MedLands/SILESIA.htm#FriedrichIIdied1547B; http://www.jurzak.pl/gd/szablony/osoba.php?lang=&id=002619;